Життя з перешкодами
Проблема безбар'єрності залишається невирішеною
Вічно можна дивитись на те, як горить вогонь, тече вода і як чиновники забезпечують «комфортне» життя маломобільним групам населення. Наприклад, вирішують проблему пандусів. Наприкінці минулого року, напередодні Міжнародного дня інвалідів, владники відзвітували про виконану роботу, зокрема, заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Юрій Півень повідомив, що до кінця 2012 року безкоштовні інвалідні візочки отримали 690 буковинців. Проте навіть на візках пересуватись по вулицях міста досить проблематично, особливо взимку.
Валентина Добриніна, голова Чернівецької обласної громадської організації інвалідів-візочників «Лідер» скаржиться, що через неприбраний сніг люди на візках практично не можуть пересуватись вулицями міста, бо ті не пристосовані для пересування по снігу. «Ця проблема є не лише у Чернівцях, — каже Валентина Петрівна. – У Сторожинці, де я живу, не можу навіть вийти з будинку і дістатись до своєї машини».
Ще одна проблема – громадський транспорт. Навесні минулого року вулицями Чернівців почали курсувати 20 маршруток та автобусів із пандусами для людей із обмеженими фізичними можливостями. Але вже майже за рік курсування містом стало зрозуміло, що проблема для інвалідів-візочників залишається – водії не вміють користуватися таким транспортом. «Самі автобуси дуже зручні, наша організація вже ними користувалась, коли потрібно було кудись поїхати. Проте у Чернівцях проблема в тому, що водії не знають, як припаркувати ці автобуси, щоб люди на візках могли в них заїхати, — розповідає пані Валентина. – Крім того, водіям потрібно власноруч висувати пандус, що вони не завжди роблять. Та й люди у громадському транспорті нарікають, що це займає багато часу».
Не меншою проблемою залишаються пандуси і кнопки виклику біля входів до державних установ, громадських організацій тощо. Нещодавно прем’єр-міністр Микола Азаров доручив Міністерству охорони здоров’я зобов'язати аптеки та медичні заклади встановлювати зручні для людей з обмеженими можливостями пандуси. Начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області Василина Маковійчук каже, що під час будівництва будь-якої споруди їхня структура перевіряє лише наявність у проектній документації сходів і пандусів для маломобільних груп населення, якщо такі потрібні. А за якість встановлених пандусів відповідає забудовник. Так і з'являються пандуси-трампліни і кнопки виклику, до яких інвалідам-візочникам не дотягнутись.
Та якщо аптеки і лікарні й зобов'яжуть встановити зручні пандуси, до більшості громадських закладів інвалідам-візочникам все одно не потрапити. Конституція України визнає всіх рівними у своїх правах, а тому візочник має право, як і будь-хто, відвідувати місця праці, відпочинку, торгівлі, культові тощо. Крім того, відповідно до нормативів, кожна будівля чи споруда повинна мати як мінімум один вхід, доступний для людей з інвалідністю. На практиці це неможливо. «У Чернівцях, на жаль, ми не маємо можливості піти до кінотеатру чи театру, іншого розважального закладу, — каже Валентина Добриніна. – Такі місця не передбачені для відвідування людьми з особливими потребами. Є лише один розважальний центр у Чернівцях, де ми з друзями збираємось, бо там зручно рухатись».
На такі запитання, як наявність місць для паркування автотранспорту, котрим користуються інваліди, доступність та пристосованість для людей з інвалідністю санвузлів, доступність таксофонів, банкоматів, поштових скриньок, різноманітних торгових та квиткових апаратів, віконечок кас для людей з обмеженими можливостями буковинські чиновники відповіді не мають. І, мабуть, не матимуть. «Будемо знову писати заяви, листи до можновладців, — зітхає пані Валентина. – Будемо битися».
Вічно можна дивитись на те, як горить вогонь, тече вода і як чиновники забезпечують «комфортне» життя маломобільним групам населення. Наприклад, вирішують проблему пандусів. Наприкінці минулого року, напередодні Міжнародного дня інвалідів, владники відзвітували про виконану роботу, зокрема, заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Юрій Півень повідомив, що до кінця 2012 року безкоштовні інвалідні візочки отримали 690 буковинців. Проте навіть на візках пересуватись по вулицях міста досить проблематично, особливо взимку.
Валентина Добриніна, голова Чернівецької обласної громадської організації інвалідів-візочників «Лідер» скаржиться, що через неприбраний сніг люди на візках практично не можуть пересуватись вулицями міста, бо ті не пристосовані для пересування по снігу. «Ця проблема є не лише у Чернівцях, — каже Валентина Петрівна. – У Сторожинці, де я живу, не можу навіть вийти з будинку і дістатись до своєї машини».
Ще одна проблема – громадський транспорт. Навесні минулого року вулицями Чернівців почали курсувати 20 маршруток та автобусів із пандусами для людей із обмеженими фізичними можливостями. Але вже майже за рік курсування містом стало зрозуміло, що проблема для інвалідів-візочників залишається – водії не вміють користуватися таким транспортом. «Самі автобуси дуже зручні, наша організація вже ними користувалась, коли потрібно було кудись поїхати. Проте у Чернівцях проблема в тому, що водії не знають, як припаркувати ці автобуси, щоб люди на візках могли в них заїхати, — розповідає пані Валентина. – Крім того, водіям потрібно власноруч висувати пандус, що вони не завжди роблять. Та й люди у громадському транспорті нарікають, що це займає багато часу».
Не меншою проблемою залишаються пандуси і кнопки виклику біля входів до державних установ, громадських організацій тощо. Нещодавно прем’єр-міністр Микола Азаров доручив Міністерству охорони здоров’я зобов'язати аптеки та медичні заклади встановлювати зручні для людей з обмеженими можливостями пандуси. Начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області Василина Маковійчук каже, що під час будівництва будь-якої споруди їхня структура перевіряє лише наявність у проектній документації сходів і пандусів для маломобільних груп населення, якщо такі потрібні. А за якість встановлених пандусів відповідає забудовник. Так і з'являються пандуси-трампліни і кнопки виклику, до яких інвалідам-візочникам не дотягнутись.
Та якщо аптеки і лікарні й зобов'яжуть встановити зручні пандуси, до більшості громадських закладів інвалідам-візочникам все одно не потрапити. Конституція України визнає всіх рівними у своїх правах, а тому візочник має право, як і будь-хто, відвідувати місця праці, відпочинку, торгівлі, культові тощо. Крім того, відповідно до нормативів, кожна будівля чи споруда повинна мати як мінімум один вхід, доступний для людей з інвалідністю. На практиці це неможливо. «У Чернівцях, на жаль, ми не маємо можливості піти до кінотеатру чи театру, іншого розважального закладу, — каже Валентина Добриніна. – Такі місця не передбачені для відвідування людьми з особливими потребами. Є лише один розважальний центр у Чернівцях, де ми з друзями збираємось, бо там зручно рухатись».
На такі запитання, як наявність місць для паркування автотранспорту, котрим користуються інваліди, доступність та пристосованість для людей з інвалідністю санвузлів, доступність таксофонів, банкоматів, поштових скриньок, різноманітних торгових та квиткових апаратів, віконечок кас для людей з обмеженими можливостями буковинські чиновники відповіді не мають. І, мабуть, не матимуть. «Будемо знову писати заяви, листи до можновладців, — зітхає пані Валентина. – Будемо битися».
0 коментарів