Кому потрібне золото?..
Невпинно наближається кінець травня, а тому випускники шкіл, навіть найзавзятіші прогульники, взялися «точити зуби об граніт науки», — вже третього червня відбудеться перше зовнішнє незалежне оцінювання. Вдало складені тести – шанс для абітурієнта без проблем поступити на обрану спеціальність, адже результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результати державної підсумкової атестації і як результати вступних іспитів до вищих навчальних закладів. Чиновники задоволені – на їхню думку ЗНО – об'єктивне визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів. Проте, як виявилось, зовсім не обов'язково старанно навчатись усі 11 років у школі, аби здати ЗНО і вступити до ВНЗ. Достатньо лише визубрити обрані предмети за кілька місяців. Для чого ж учням одинадцятирічна шкільна освіта?
З 27 по 31 травня у школах України проходить державна підсумкова атестація для випускників 11-х класів. Звісно, на фоні ЗНО, вона втрачає свою вагомість, адже, за словами заступника директора департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Любов Тарангул, випускні іспити – це лише підсумок навчання у школі. Проте не варто забувати, що при вступі у ВНЗ, окрім набраних на ЗНО балів, до уваги береться й середній бал атестату про повну загальну середню освіту.
Чернівчанин Андрій К. навчається у 11 класі однієї з шкіл міста. Каже, що він, як і більшість його однокласників, серйозно до ДПА не ставляться. «Учителі розуміють, що нам потрібні хороші атестати, тому списати буде не важко, — розповідає хлопець. – Минулорічні випускники казали, що проблем з екзаменами не було. Ми ж готуємось до ЗНО, нам ніколи ще про підсумкову атестацію думати». Любов Тарангул каже, що за порядком проведення ДПА слідкує спеціальна комісія, у склад якої входять як мінімум троє осіб: голова (керівник навчального закладу або його заступник), вчитель, який викладає предмет у цьому класі, та вчитель цього самого циклу предметів. Жодних незалежних спостерігачів у комісії не передбачено, а тому говорити про якусь об'єктивність не доводиться.
Одинадцятикласниця Юля із Чернівців усі одинадцять років вчилася на «відмінно». Дівчина вважає, що така позиція вишів – несправедлива до тих, хто трудився впродовж усього навчання. «Старші друзі розповідали чимало прикладів, коли „трієчники“ здавали ЗНО не гірше відмінників, — каже Юля. – Адже там головне – фортуна та інтуїція, тести всю глибину знань показати не можуть». Дівчина радіє, що хоч матиме золоту медаль, проте вона ще не здогадується, що при вступі ніхто її не запитає, чи є у неї золото...
«Золоті і срібні медалі при вступі до ВНЗ до уваги не беруться, — каже Любов Тарангул. – Це лише моральне заохочення для учнів. Додаткові бали може принести лише перемога на IV етапі всеукраїнської олімпіади. Так, за перше місце абітурієнт отримує 50 балів, друге – 40, третє – 30». То чи варто витрачати сили на навчання у школі, якщо можна просто обрати профільні предмети для майбутньої спеціальності і штудіювати тільки їх? Якщо така дорогоцінна для учнів золота медаль у дорослому житті не потрібна, то чи матиме значення колір диплому про вищу освіту?
З 27 по 31 травня у школах України проходить державна підсумкова атестація для випускників 11-х класів. Звісно, на фоні ЗНО, вона втрачає свою вагомість, адже, за словами заступника директора департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Любов Тарангул, випускні іспити – це лише підсумок навчання у школі. Проте не варто забувати, що при вступі у ВНЗ, окрім набраних на ЗНО балів, до уваги береться й середній бал атестату про повну загальну середню освіту.
Чернівчанин Андрій К. навчається у 11 класі однієї з шкіл міста. Каже, що він, як і більшість його однокласників, серйозно до ДПА не ставляться. «Учителі розуміють, що нам потрібні хороші атестати, тому списати буде не важко, — розповідає хлопець. – Минулорічні випускники казали, що проблем з екзаменами не було. Ми ж готуємось до ЗНО, нам ніколи ще про підсумкову атестацію думати». Любов Тарангул каже, що за порядком проведення ДПА слідкує спеціальна комісія, у склад якої входять як мінімум троє осіб: голова (керівник навчального закладу або його заступник), вчитель, який викладає предмет у цьому класі, та вчитель цього самого циклу предметів. Жодних незалежних спостерігачів у комісії не передбачено, а тому говорити про якусь об'єктивність не доводиться.
Одинадцятикласниця Юля із Чернівців усі одинадцять років вчилася на «відмінно». Дівчина вважає, що така позиція вишів – несправедлива до тих, хто трудився впродовж усього навчання. «Старші друзі розповідали чимало прикладів, коли „трієчники“ здавали ЗНО не гірше відмінників, — каже Юля. – Адже там головне – фортуна та інтуїція, тести всю глибину знань показати не можуть». Дівчина радіє, що хоч матиме золоту медаль, проте вона ще не здогадується, що при вступі ніхто її не запитає, чи є у неї золото...
«Золоті і срібні медалі при вступі до ВНЗ до уваги не беруться, — каже Любов Тарангул. – Це лише моральне заохочення для учнів. Додаткові бали може принести лише перемога на IV етапі всеукраїнської олімпіади. Так, за перше місце абітурієнт отримує 50 балів, друге – 40, третє – 30». То чи варто витрачати сили на навчання у школі, якщо можна просто обрати профільні предмети для майбутньої спеціальності і штудіювати тільки їх? Якщо така дорогоцінна для учнів золота медаль у дорослому житті не потрібна, то чи матиме значення колір диплому про вищу освіту?
2 коментарі