Собача смерть, або Чому чернівчани викидають тіла тварин на смітники?


Фото Володимира Гуцула
 
Тварини на вулицях Чернівців помирають по-різному: від старості, під колесами автомобілів або через людську жорстокість… І їхні тіла інколи днями, тижнями, а то й місяцями лежать вздовж доріг, у траві чи під кущами. У Чернівцях виловом і знищенням бездомних собак займались ще з 1783 року. До 1884 року приміщення гицлярні (підприємства, яке відловлювало і знищувало міських чотирилапих) було на Калічанській вулиці, а місце для захоронення мертвих тварин – за млином Штайнера. Згодом місце захоронення перенесли на територію Жучки на правому березі Пруту, а 1887 року там же спорудили гицлярню. Нині утилізацією мертвих тварин у Чернівцях займається МКП «Спецкомунтранс». Директор підприємства Олександр Іванченко каже, що спеціальні бригади виїжджають забрати труп тварини лише за викликом. «Бригади чергують з п'ятої ранку до сьомої вечора, — розповідає пан Іванченко. — До нас звертаються як працівники ЖКГ, так і безпосередньо самі мешканці. Буває, що за день ми не отримуємо жодного виклику, а інколи здійснюємо до десяти виїздів». Трупи захоронюють у скотомогильниках. Таких у Чернівцях є вже шість. Останній збудували півтора місяця тому, оскільки попередній був уже переповнений.
 
Кілька років тому влада міста спробувала вирішити питання зі скотомогильниками, взявшись будувати крематорій для спалювання мертвих тварин. Так, у 2008 році департамент ЖКГ міської ради оголосив тендер на будівництво у Чернівцях такого крематорію. За підрахунками, витрати на його зведення та обладнання становили 150 тисяч гривень. Для будівництва крематорію вже навіть виділили земельну ділянку в районі очисних споруд. Тодішній заступник директора департаменту ЖКГ Ярослав Кушнірик пообіцяв, що будівництво розпочнуть ще у 2008-у році, а запрацювати він мав вже через рік. Нині директор департаменту ЖКГ Чернівецької міськради Дмитро Сірман таку інформацію заперечує, каже, питання будівництва крематорію чи утильзаводу у Чернівцях не порушували. Чиновник каже, що міські скотомогильники повністю забезпечують утилізацію мертвих тварин.
 
Фотограф Володимир Гуцул вважає, що до мертвих, як і до живих тварин у Чернівцях нікому немає діла. Цього року його фото напіврозкладеного трупа собаки на узбіччі чернівецької вулиці виграло фотоконкурс на екологічну тематику імені Клауса Штека. Хлопець розповідає, що тіло собаки пролежало біля дороги всю зиму, і його не забрали навіть, коли зійшов сніг. «Своїм фото я хотів показати, що в Чернівцях є величезна проблема з бездомними тваринами, а також байдужість чернівчан щодо них», — каже Володимир. Хлопець сподівається, що його роботи змусять чернівчан задуматись над цією проблемою. Для цього він разом з друзями навіть влаштовував фотовиставку на екологічну тематику.
 
Та проблемою залишається смерть не лише бездомних цуциків та котів, а й домашніх улюбленців. Тим, хто тримає в квартирі рибок, хом'ячка чи папугу – легше, адже у разі смерті тварини її тіло без проблем можна закопати на пустирі біля багатоповерхівок. А от власникам котів, собак чи іншої великої за розміром живності доведеться добряче попсувати собі нерви, щоб гідно з ними попрощатись. За словами головного державного інспектора ветеринарної медицини в Чернівецькій області Бориса Тодорюка, згідно з законом України «Про відходи», трупи тварин повинні утилізуватися або в скотомогильниках, або державними ветеринарними утильзаводами. Якщо господар не бажає віддавати тіло домашнього улюбленця для захоронення в скотомогильнику, він повинен бути готовим потратити гроші й час на поїздку до Коломиї, що в Івано-Франківській області, де мертву тварину за бажанням власника спалять. На Буковині цього зробити не можна, оскільки в нашій області ветсанзаводів немає. «Найближчий до Чернівців утильзавод — Коломийський державний ветеринарно-санітарний завод „Ветсанзавод“, — каже Борис Васильович. – Там утилізують трупи та відходи тваринного походження з усієї Чернівецької області. За 5 місяців з Буковини на цей завод вивезли більше 1000 тонн трупів та відходів». Борис Тодорюк розповідає, що ветеринари вже не раз просили місцеву владу побудувати подібний завод й на Буковині. Проте їхні прохання й досі не почуті.
 
Щоб мати можливість скористатись послугами коломийського «Ветсанзаводу», власник тварини після її смерті повинен викликати державного ветеринарного лікаря, який зробить тварині розтин, встановить причину смерті і тільки після того видасть направлення до ветеринарно-санітарного заводу. Ця процедура необхідна для того, аби з'ясувати, чи не хворіла тварина на небезпечні інфекційні захворювання, що могли передатись іншим тваринам. Господарям же потрібно відвозити труп тварини до Коломиї самим, — цим ветеринарна служба не займається.

2 коментарі

Сергій Янушевський
Буквально минулого тижня машина переїхала котика у дворі, була злива і труп почав плавати калюжею, в якій бавилися діти, по двору. Навіть двірник, який прибирає двір не забрав його, прийшлось йти та спускати воду, аби забрати той труп… а плавав він 3 дні і нікому до нього не було діла…
Діонісія Кернична
На вулиці Фастівській, недалеко від музею під відкритим небом, на тротуарі вже третій тиждень гниє труп собаки. Цвіль на ньому розрослась в усі боки так, що доводиться обходити його по дорозі. У суботу я подзвонила у «спецкомунтранс» щоб того собаку забрали, у відповідь — тиша, у них вихідний…
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте