Утікаючи від цифр

Все більше релігійних буковинців відмовляється від документів через «число звіра»

Нині наше життя напряму пов'язане з цифрами: номер паспорта, мобільний телефон, банківська картка… Неможливо отримати освіту чи влаштуватись на роботу, не маючи документів з порядковим номером. Проте не всі погоджуються жити з присвоєними їм цифрами. Чимало віруючих людей нині від цього відмовляються.
Так, у 2011 році від ідентифікаційного коду відмовилось 775 буковинців, а вже у 2012-му – більше півтори тисячі жителів області. Законами передбачається окремий облік платників податків, у паспортах яких робиться відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Беручи до уваги релігійні переконання деяких українців, у законі про біометричні паспорти Верховна Рада, як і у випадку з ідентифікаційними номерами, передбачила відмову від них.
Настоятель церкви Святої Трійці у Чернівцях отець Володимир каже, що люди нині дійсно панічно бояться кодів. Пов'язано це з одкровенням Івана Богослова, який пише, що з пришестям Антихриста кожній людині буде дано знамено, код, без якого неможливо буде щось купити чи продати. «Ніхто не довів, що саме ідентифікаційний код – це число диявола. – каже отець Володимир. – Люди неправильно це трактують, перебільшують. Дійсно, можна відмовитись від цього коду, проте потім ти потрапиш у інший список, під іншим номером. І знову ж таки людині буде присвоєна цифра». Священик пояснює, що не потрібно прив'язуватись до конкретного числа, як-от 666 – «числа звіра». Особисто в кожної людини є свої виняткові «щасливі» та «нещасливі» числа. «Люди повинні ставитись до чисел спокійно. Адже це – лише забобони, — каже отець Володимир. – Священики ж не відмовляються від цифр, ми розуміємо, що цифри потрібні, аби нормально жити в суспільстві».
Та все ж іноді бажання релігійних буковинців виливаються у крайнощі. Так, у Чернівецькій області двом випускникам дев'ятого класу Ропчанського навчально-виховного комплексу Сторожинецького району не видали свідоцтв про базову середню освіту через релігійні переконання їхніх батьків. Освітяни не змогли замовити документи для виготовлення, оскільки батьки школярів не дали письмової згоди на обробку персональних даних своїх дітей згідно із законом «Про захист персональних даних».
У департаменті освіти Чернівецької ОДА пояснили, що вони лише виконують функцію посередників між державою та закладами освіти, — видають таку кількість сертифікатів, яку замовляє школа. Змусити батьків зробити для дитини документ вони не можуть, адже у законі «Про захист персональних даних» чітко сказано, що особа може відмовитись надавати згоду на їх обробку.
Юристи також розводять руками. Кажуть, вихід у такій ситуації один: учням потрібно йти на конфлікт з батьками і звертатися до суду. «Така ситуація – дуже делікатна, — пояснює адвокат Руслан Димчук. – З одного боку це стосунки між батьками і дітьми, а Конституція забороняє втручатись у приватне сімейне життя. Крім того, кожна людина має право на вільне віросповідання, і якщо віра не дозволяє жити з документами – це їхня справа. З іншого боку – середню освіту, гарантовану законом, дитина отримала, у неї немає лише документа. Як не крути, найбільше страждають у цій ситуації діти». Пан Димчук дивується, як узагалі можна так жити в сучасному суспільстві. «Якщо ти живеш у цивілізованій державі, то мусиш коритися її законам, — каже Руслан Анатолійович. – Я поважаю право батьків цих школярів жити, як вони захочуть, але для дітей повинне залишатись право вибору. Діти ж потім ні в десятий клас не зможуть вступити, ні у вищий навчальний заклад». Юрист радить дітям у такій ситуації звертатись до структур, які захищають їхні права, зокрема, до служби у справах дітей. А священик отець Володимир радить батькам цих школярів позбутися забобонів, пов'язаних із цифрами, щоб діти могли повноцінно жити в суспільстві й здобути хорошу освіту.

3 коментарі

Святослав Вишинський
«Повноцінно жити в суспільстві» — значить делегувати йому свою свободу. І це зовсім не наївні забобони.
Відредаговано модератором 2013-07-25 15:58:19
Адам Чесноков
Також вважаю, що нема чого боятися цифр у паспорті, картках і т. п. Потрібно думати християнам більше про душу, а не про якісь там цифри.
Найбільше мені сподобалося трактування «числа звіра» від Олександра Буйона:
«На протяжении всей истории это таинственное число 666 вызывало всякого рода домыслы. Для того чтобы понять его значение, необходимо обладать некоторыми познаниями в библейской нумерологии. В отличие от оккультной нумерологии, которая придает цифрам способность предопределять судьбу людей, библейская нумерология является символической. Число 7, например, есть символ совершенства. Впечатляет факт, что Бог благословил седьмой день недели, освятив его по Своему собственному решению. Число 7 повторяется в Писании 323 раза, во всех случаях, когда речь идет о Боге и Его благих деяниях и справедливом суде. Число 7 — это символ Бога, Его власти и правления.
В свою очередь, число 6 повторяется в Писании 92 раза и во всех случаях относится к человеку, его сущности и делам. Например, уже во дни сотворения человек должен был работать шесть дней; седьмой день был Божьим. В Писании говорится, что человек был создан на шестой день, и, начиная с этого момента, число 6 всегда было и остается символом человека и связывается с его несовершенством.
Человек мог бы быть совершенным, только если бы был связан с Создателем, Который символизируется числом 7, цельным и совершенным.
Мы видим, что существует политическая и религиозная власть, которая, кроме прочих черт, характеризуется и числом 666. Это число 6, повторенное три раза. Если число 6 является символом человека, то для этой власти характерна безнадежная попытка человека достичь Божественного совершенства. Он претендует на Божественные качества, но не обладает таковыми. Он требует поклонения от людей. Обман этой власти заключается в том, что она стремится добиться, чтобы люди приняли человеческое, как если бы оно было Божественным. Она пытается замутить сознание людей, заставляя их считать, что они служат Богу, в то время как на самом деле они подчиняются врагу, маскирующемуся под религиозную власть».
Ігор Дім
Критикувати найпростіше й найлегше. Важче є зрозуміти і захистити. Чомусь в нашому законодавстві не передбачено вищенаведених ситуацій. А крайніми, як завжди залишаються прості люди зі своїми переконаннями. Люди в яких такі переконання приречені зустрічатись з труднощами і незручностями, а також відмовляти собі в правах. І це — «демократично». "І нічого тут боятися" — як кажуть отці. Згодом дійде до того, що незможуть купити і продати. І це теж буде нормально. Отці якось і це пояснянь. Та живемо в таких часах, що з правдивої дороги зводять і вибраних.
Останній раз відредаговано
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте