Творчість за шаблонами

Завтра закінчується термін подачі документів у чернівецькі вузи — БДМУ та ЧНУ. У приймальних комісіях, звісно ж, прозвітують про вдалу (для них) вступну кампанію. А ось недоліки, як завжди, залишаться за кадром.
Лише цього року я дізналася про правило трьох спеціальностей (яке, як, виявилось, існувало й раніше). Якщо абітурієнт подав документи на три спеціальності, то потім не зможе змінити свій вибір. Тобто, якщо вступник через певні причини (а їх є багато) вирішив забрати документи з однієї спеціальності і подати їх на щось інше (до кінця терміну подачі документів), він уже не зможе цього зробити. Так вступники втрачають свій шанс навчатися професії своєї мрії лише через те, що вчасно добре все не обдумали.
Ще один цьогорічний недолік, на мою думку, творчі конкурси. Цього року вони проводились для напрямків «Фізичне виховання», «Здоров’я людини», «Музичне мистецтво», «Архітектура» та «Журналістика». Такі випробування – це, звісно, добре. Потрібно знати, чи вправно майбутній архітектор тримає в руках олівця, музикант – добре відчуває музику, а спортсмен здатний виконувати вправи не гірше поставлених вимог. Та як завжди має бути одне «але». Ним стали критерії оцінювання. Зокрема, критеріями оцінювання творчих робіт з журналістики були «точність та повнота відтворення фактів, уміння логічно викладати думку, заголовок».
Для вступників на спеціальність «Журналістика» влаштували прес-конференцію з одним із чернівецьких журналістів. По закінченні вони мали написати «журналістський матеріал».
По-перше, не було уточнено, матеріал якого жанру мають написати вступники. Адже від вибору жанру залежить і подача фактів. По-друге, критерії оцінювання досить таки розмиті.
1. Точність та повнота відтворення фактів (хід прес-конференції записувався на диктофон, а потім запис співставлявся з роботами вступників. Чим більше інформації у роботі вступника — тим краще).
Не знаю, якої думки дотримуються досвідчені імениті журналісти, та я зі своїм невеликим досвідом скажу, що не все, сказане на прес-конференції, варте публікації. Я, наприклад, у замітці чи репортажі рідко подаю всі питання і відповіді, зазвичай обираю 2-3 найцікавіші, пов'язані між собою, і на основі них будую всю свою статтю. Якщо абітурієнт вирішив вчинити так само — його робота не відповідатиме першому критерію повноти.
2. Уміння логічно викладати думку.
Якщо писати про все, що було на прес-конференції, логіки у цьому точно не буде.
3. Заголовок.
Тут узагалі не зрозуміло, що оцінювати. Як на мене, заголовок — дуже суб'єктивна річ. Він не може подобатись усім.
Ось так майбутніх журналістів будуть потім вчити писати «за правилами», «не виходячи за рамки». Бо власний авторський стиль виробиться пізніше. Можливо.