Уроки плавання... без води

Кожна нова ідея Міністерства освіти – черговий головний біль учителів. Так, цьогоріч у школах Чернівців з вересня запровадять уроки плавання. Як повідомило видання «Голос України», восени та взимку учні навчатимуться в басейні «Лагуна», а навесні займатимуться плаванням на території розважального комплексу «Аква-Плюс» в селі Кам’яна Сторожинецького району. «Першими плавати в басейн підуть школярі гімназії № 1,- вже встиг відзвітувати заступник начальника управління освіти Чернівецької міської ради Георгій Олійник. — Це буде десь 10 вересня, а далі по черзі в басейні займатимуться учні всіх інших навчальних закладів». Так, уроки плавання викладатимуть у школах з п’ятого класу.
 
На словах, звісно, все дуже гарно. Та ті, хто мусить виконувати міністерські вказівки на практиці, бідкаються: як це зробити? Учитель фізичної культури однієї з чернівецьких гімназій Володимир (із зрозумілих причин прізвище чоловік просив не називати) розповів, що у вівторок на засіданні міського методичного об'єднання вчителів фізичної культури їх поставили перед фактом: за рік вони мусять навчити плавати сотню школярів. «Це не уроки плавання. У плані зазначено, що це „сухе плавання“, — виправляє чиновників Володимир. – У малих школах (до 500 учнів) за рік мають навчитися плавати сто школярів, у великих (більше півтисячі учнів) – 180. Наприкінці року ми маємо прозвітувати, що діти навчилися плавати без води. Рішення ж чиновників обговоренню не підлягає». Чоловік розгублений, адже, за його словами, щоб навчитися плавати, найголовніше – побороти страх води. «Там нагорі відзвітували, що плаватимуть у басейнах, — каже вчитель. – А ось звідки взяти кошти, щоб дітей до цих басейнів довозити – не кажуть. Тепер нам потрібно домовлятись з батьками, щоб ті скидались на дорогу хоча б на кілька виїздів». Крім того, вчителям доведеться витрачати свій вільний час, щоб поїхати з дітьми в басейн – під час уроків цього не зробиш, замало часу. За додаткові ж години фізкультурникам ніхто не платитиме. Та й безпека учнів повністю ляже на плечі вчителів. «Я ж переживатиму за кожну дитину, щоб воно, не дай Боже, не втопилось», — каже пан Володимир.
 
Він не єдиний вчитель фізкультури, який проти такого нововведення. Та відкрито вони не протестують – бояться звільнення. Лише нарікають, що вчителям за все доводиться платити з власних кишень, або ж просити грошової допомоги у батьків. «Школа не має грошей навіть на нові мати чи пару м'ячів. Що вже говорити про поїздки до басейнів?» – запитує (також на правах аноніма) ще один фізкультурник Богдан. Але там нагорі їх не чують – мабуть, вирішують як ще «пакращити» й без того «пакращену» освіту.
 
Спеціально для «Доби»