Безвідповідальність українців загрожує екологічною катастрофою

До всіх бід українців додається ще одна – загроза екологічної катастрофи. І якщо виною економічної нестабільності та політичного розбрату є агресія сусідньої держави, то провина за екологічну недбалість повністю лежить на плечах українців. Безвідповідальність у плані сміттєсортування призводить до того, що лише 5% утворюваних відходів направляється на вторинну переробку. Решта ж захоронюється на полігонах, цим самих збільшивши їх площу вдвічі за останні 10 років. Експерти називають лише один шлях вирішення цієї проблеми – розвиток ековідповідальності. Для цього кожен мешканець нашої держави мусить усвідомити, яку загрозу несе переповнення сміттєзвалищ, та як цього уникнути шляхом сміттєсортування та сміттєпереробки.

«Сміттєва область» України

На сьогодні, за різними підрахунками, на території України знаходиться від 20 до 30 млрд. тонн відходів, з яких побутові складають 600-900 млн. тонн. За добу кожен українець продукує в середньому 1-1,2 кг таких відходів, що за рік у сумі сягає до 450 кг! Загалом річний обсяг побутового сміття,  вивезеного на полігони та звалища становить 14 млн. тонн. Це призвело до того, що нині площа сміттєвих полігонів досягає 4% від території країни (для порівняння таку ж площу займають Кіровоградська чи Миколаївська область).

На Буковині, станом  на  1 січня цього  року,  побутові  відходи  розміщуються  на  1  полігоні у  Чернівцях, та більш, ніж 300 сміттєзвалищах:  10  міських,  9 селищних та 296 сільських. Площа одного лише полігону у Чернівцях сягає 47,3911 га. За даними МКП «Чернівціспецкомунтранс» тільки за добу працівники підприємства вивозять туди 1250 кубічних метрів твердих побутових відходів.

Скоротити об’єми стіттєзвалищ та подовжити термін їх використання можна впровадженням повноцінного роздільного збирання, за умови 100% забезпечення потреб міста спеціальними контейнерами з налагодженням подальшого промислового сортування.

Згідно даних департаменту екології Чернівецької облдержадміністрації, за рік у Чернівцях утворюється 530 тис. м куб ТПВ. З нього лише 75 тис. м куб сміття збирається роздільним методом. Причин такого низького показника є декілька. По-перше, населення міста та області не забезпечене в достатній кількості контейнерами для роздільного збору сміття. Так, у Чернівцях нараховується лише близько 280 контейнерів, при потребі 450-500. Загалом по області таких контейнерів є лишень 389. Це стало причиною того, що лише 62% населення (211 тис. осіб) охоплено роздільним збиранням побутових відходів. Другою причиною є низька екологічна обізнаність Буковинців, адже не кожен мешканець нашої області знає, як правильно сортувати сміття, і для чого це потрібно.

Саме тому відтепер постає необхідність у проведенні екологічної просвітницької роботи серед населення, та забезпечити населені пункти контейнерами для роздільного збору сміття з його подальшим промисловим сортуванням.

Як це роблять у світі

Роздільна утилізація вже давно і широко практикується за кордоном. Спеціальні контейнери для пластику, макулатури, харчових та токсичних відходів облаштовує не тільки місцева влада, а й звичайні громадяни у себе вдома.

Лідером серед чистоти вулиць є Німеччина. Там мешканці кожного будинку окремо заключають договір зі сміттєутилізаційною компанією, яка забирає сміття згідно графіку. Об’єм сміття для вивозу обмежений – за 1 раз дозволяється викидати не більше 2-х кубометрів відходів. За неплановий вивіз доводиться платити до 50 євро. Німці також зобов’язані сортувати сміття. За неправильні дії штраф накладають на весь будинок, а при повторному порушенні обслуговування припиняється.

В Японії побутове сміття поділяється на спалюване та неспалюване. Харчові відходи та меблі утилізуються окремо. А ось організація збору електротехнічного та електронного обладнання лягає на плечі виробника цієї техніки. Вони зобов'язані приймати свої вироби після закінчення терміну експлуатації.

Цікавим є досвід Австрії, де все сміття розділяють за кольором. Так, рослини викидають в зелені баки, звичайне сміття – в червоні, папір та пластик – в жовті, медичні відходи в лікарнях – в сині. Для фермерів відведені спеціальні майданчики.

В Естонії штраф за неправильну утилізацію для фізичної особи сягає 1200 євро. Швейцарці, які не наклеять на сміттєвий пакет спеціальну наклейку, змушені будуть заплатити 11 тис доларів штрафу.

У Берліні підлітки, котрі збирають і здають шкільне сміття, отримують 50% виручки від його переробки, а муніципальна влада Нідерландів за допомогу в роздільному зборі відходів надає пільги при оплаті комунальних послуг.

Шкода, що в нашій країні вивіз ТПВ не здійснюється за жодною наведеною схемою. І виною цьому самі мешканці, котрі воліють скидати усе сміття до одного баку.

Чиста планета своїми руками

Аби стати європейцями – потрібно навчитися жити, як вони. Зокрема, з-поміж іншого, треба скоротити негативний вплив сміття на довкілля, ґрунт та воду, правильно сортуючи відходи, чимало з яких можна використовувати для переробки та виготовлення енергії.

Багато відходів не розкладаються, або ж розкладаються дуже довго. Так, скляні пляшки розкладаються близько 1 млн. років, консервні банки – 100 років, шкіряні вироби – 50 років, шерсть та недопалки – близько 5-ти років. Аби навчитися правильно утилізувати сміття, потрібно знати основні правила його сортування:

— Усі харчові відходи, а також відходи органічного походження (трава, листя) та паперові серветки викидаємо разом;

— Скло викидаємо в окремий контейнер;

— Папір та картон збираємо разом, подалі від іншого сміття;

— Упаковки з пластику та металу також викидаємо в окремий контейнер;

— Батарейки, ртутні лампи та інші небезпечні для навколишнього середовища предмети збираємо окремо (скринька для збору відпрацьованих батарейок, до прикладу, знаходиться у приміщенні облдержадміністрації).

Макулатуру, склобій, гуму та металеву тару можна здавати на спеціальні пункти збору. Їх у Чернівецькій області є 11. Якщо ж на це не вистачає часу, а спеціальних контейнерів немає – можна залишати посортоване сміття біля сміттєвих баків. Часто його здають на пункти збору двірники.

Звісно, дехто скаже: «Чи є якийсь сенс, якщо я займаюся цим один?». Так, сенс є. Якщо хоча б одна людина помиє та здасть пляшку – це приверне увагу оточуючих. Одне з основних маркетингових правил каже: якщо хоча б 4% населення починають щось робити, інші почнуть це повторювати.

Сьогодні в школах, на уроках «Охорони природи» школярам розповідають про роздільну утилізацію. Діти в 4-5-х класах знають, як правильно сортувати сміття і розуміють, для чого це потрібно робити. Дивує одне: якщо діти розуміють – чому дорослі не роблять? Тому давайте не будемо байдужими, щоб не перетворити Україну на величезний смітник у центрі Європи.


Спеціально для BukNews