Здорожчання хліба – невиправдане?

Ціни ростуть – люди обурюються. Як так, найважливіший продукт, без якого середньостатистична родина не уявляє ситного обіду – буханець хліба, – у чернівецьких крамницях нині коштує в середньому 6 гривень? Люди роздратовано розраховуються на касі, а десь глибоко в душі гнівно махають кулаком в бік хлібозаводів, щиро вірячи, що до пекарів от-от навідається всесильний Антимонопольний комітет і приструнить ненависних виробників хліба, які в такий важкий для країни час лопатами гребуть гроші. Та чи виправдані ці гнівні звинувачення?

Цими вихідними на ТСН. Тиждень вийшов вельми цікавий сюжет, де Юлія Панкова провела власну розвідку, розібрала батон «буквально на складові і виявила, що людей банально обкрадають». Чому за хліб просять 8 гривень, якщо можна взяти муки, солі, олії, цукру і дріжджів, і спекти найсмачніший буханець у себе вдома втричі дешевше? От тільки серед складових не виявилось чимало важливих пунктів, без яких жменя продуктів не перетвориться на пахучий буханець на поличці магазину.

Я спробувала розібратись, з чого ж насправді складається ціна хліба. В цьому мені допомогли працівники одного з найбільших хлібозаводів Західної України, продукція якого розповсюджується у Закарпатській, Львівській, Івано-франківській, Тернопільській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій, та Чернівецькій областях.

Звісно, найважливіше – сировина. Для випікання найпростішого буханця потрібні борошно першого ґатунку, пресовані дріжджі, сіль, олія та борошно житнє обдирне. У таблиці я порівняла витрати на випікання 100 хлібин у квітні 2014 року та березні 2015-го.

Всього на 100 буханок хліба у 2014 витрачали сировини на 120,5 грн., а у 2015 році – 285,33 грн. Отже, сьогодні на виробництво однієї хлібини витрачається сировина на суму 2,85 грн.

А тепер той бік витрат, про які покупець зазвичай не задумується. Щоб спекти хліб, потрібна електроенергія, газ та вода. Не забуваємо, що обладнання, на якому виробляють та випікають хліб – зношується. Плюсуємо витрати на амортизацію. Сировину на завод потрібно чимось привезти, а готовий хліб – відвезти на точки збуту.  Це – транспортні витрати.

У виробництві хліба задіяні пекарі, тістоміси, формувальники, вантажники, технологи, бухгалтери, водії… Усі вони, як і ми з вами, працюють, щоб отримати зарплату. Кошти, які згодом виплачуватимуть працівникам, закладають у вартість хліба. Нагадаю, що хлібозаводи – це не домашні кухні, і власники платять податки, на відміну від домогосподарок.

Порахуємо витрати ресурсів на виготовлення однієї хлібини (згідно даних працівників хлібозаводу).

Газ — 0,1 грн.

Вода — 0,005 грн.

Електроенергія — 0,13 грн.

Транспортні витрати — 1 грн.

Амортизація основних засобів — 0,07 грн.

Заробітна плата — 0,2 грн.

Нарахування на з/п — 0,07 грн.

Дилери — 0,5 грн.

Податки — 0,035 грн.

ПДВ — 0,55 грн.

Загальновиробничі витрати — 0,5 грн.

Всього – 3,16 грн.

Доплюсувавши ці цифри до витрат на сировину, отримуємо собівартість хлібини – майже шість гривень.

А ще такі зовсім непомітні речі як забезпечення працівників спецодягом, миття тари, прибирання тощо вимагає мінімальних, але все-таки витрат (поспішаю вас заспокоїти, ці витрати у вартість готового хліба не входять).

Все ще вважаєте, що ціни на хліб – невиправдані?

P.S. Може, ми не з того боку дивимось на проблему? А раптом це зарплату потрібно підвищувати, а не з цінами боротися?