Пост-Керуак: досвіт прочитання "Саторі" Срджана Срдича
Зізнаюсь, щодо цієї книги я була налаштована досить скептично – вся балканська література, що потрапляла мені до рук до цього часу, була прісною, вторинною і не цікавою. Та перегорнувши останню сторінку роману сербського письменника Срджана Срдича, я ще довго нерухомо сиділа, впершись очима в останню крапку, поки всередині мене розщеплювалися, розкладалися на молекули слова, образи і звуки, поки оте ніщо, яке прийшло нізвідки, поступово переставало існувати.
Намагаюсь знайти слова, щоб описати книгу, але є лише одне, котре може ввібрати всю її суть – саторі. Не знаю, чи існує десь у світі ще одна книга, назва якої в такій же повноті виражає її зміст. Це дійсно вибух, це – просвітлення. Меланхолійний роман-антиподорож, такий собі пост-керуак у пост-світі, де не існує нічого і водночас існує ніщо. Це – самопізнання, самозцілення у світі, знищеному війною. «Не поспішай нікуди, єдине, що є завжди – це війни».
Роман «Саторі» не можна лише читати. Його треба слухати, дивитись, просто на декілька годин жити ним. Це не просто нове слово в літературі, це – унікальне явище, коли інтермедіальність створює новий світ, в якому читач живе, допоки читає книгу.
Персонажі – своєрідні антисимволи. Кожен – частинка світу, зруйнованого, постапокаліптичного, наче провідники у світі мертвих ведуть героя до мети його пошуків. «Твоя душа все ще в тілі, містер, човен не витримає двох тіл, — попереджає Водія (який насправді ніякий не водій, а ведучий нічної радіопрограми, у якого і водійських прав немає) Фріц, такий собі Харон-шизофренік. – Ти ще не надаєшся для того боку, все ще не надаєшся, якби надавався, Фріц би тебе зараз виловлював, витягував з річки твою оболонку, і з твоєю душею на кормі попрямував би на той бік». Та Водій продовжує свій шлях, у якого немає мети. Він — наче тінь у примарному світі. Питає у своєї дружини: «Ким я був?». Та сам так і не знаходить відповіді.
Раджу слідувати підказкам автора і читати «Саторі» під супровід композицій «Neurosis». А ще на всяк випадок прихопіть із собою записника – вам обов’язково захочеться занотувати цитати.
1 коментар