Кому заважають граки?

Граки та ворони у різних народів сприймаються по-різному. Наприклад, у Китаї ворон – символ Сонця, у скандинавів – вісник богів, а корінні індіанці взагалі вважали цю птаху чимось надприроднім. В Україні граки здавна були символами лиха. Предки вважали, що сам нечистий, перекинувшись у ворона, прилітає до людей, щоб вчинити їм щось зле. Та насправді прилітати на зиму до міст граків змушують не злі наміри, а бажання зігрітись і підживитись. От тільки не всім це до вподоби. Дехто задля забави влаштовує справжнісіньке полювання на птахів з пневматичної рушниці прямісінько у дворах багатоповерхівок.
 
Чернівчанин Андрій вважає, що граків у Чернівцях забагато, а тому підтримує відстріл птахів. «Вороння злітається у двори, гарланять цілісінькими днями, — каже чоловік. – Розтягують сміття з альфаторів, гадять на припарковані під деревами автівки. Хай би комунальники з ними щось робили». Завідувач відділу природи Чернівецького краєзнавчого музею, орнітолог Ігор Скільський каже, що граків на вулицях міста взимку дійсно аномально багато. «На Буковині зимують декілька сотень тисяч птахів, лише у самих Чернівцях зараз налічується 70-100 тис. пар граків, — розповідає Ігор Васильович. – До прикладу, на всю Німеччину наразі залишилось лише 7 тис. пар птахів. У місті вони ночують, а вдень розлітаються у пошуках їжі». Грак – птаха всеїдна. Чимало харчів знаходить на смітниках, тому й живе близько до людей. Пан Скільський вважає, що відстріл птахів на ситуацію ніяк не вплине. «Для того, щоб у місті стало менше граків, потрібно ліквідовувати не наслідки, а причину, — каже Ігор Васильович. – Ті місця, де збираються відходи, варто закривати, робити недоступними для птахів, сміття на сміттєзвалищах – переробляти. Якщо граки не будуть мати, що їсти – вони полетять жити за місто».
 
Ще одне пояснення тому, чому в Чернівцях з'являються пташині «стрілки» – це поширення руху так званих «хантерів» – людей, які займаються винищенням безпритульних тварин. Найчастіше це стосується мисливців на бездомних собак, та є і ті, хто відстрілює птахів. Заступник начальника управління громадської безпеки УМВС України в Чернівецькій області Святослав Кішлар пояснює, що у випадку відстрілу птахів у місті міліція насамперед перевіряє, з якої зброї стріляли, чи є дозвіл на володіння такою зброєю тощо. Також фактор убивства птахів займається Державна екологічна інспекція області, яка проводить контроль у природоохоронній сфері.
 
Відстріл будь-яких тварин у місті підпадає під дію Закону «Про мисливське господарство та полювання». Згідно нього, забороняється полювати без належного дозволу, у темний період доби, а також у заборонених місцях: у межах населених пунктів та на відстані, ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту. Крім того, забороняється полювання із застосуванням не мисливської, у тому числі пневматичної зброї. Порушення цих норм тягне за собою тягне за собою попередження або накладення штрафу від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ще один закон, під дію якого можуть потрапити пташині стрілки – Закон " Про захист тварин від жорстокого поводження". Вони порушують правила гуманного поводження з тваринами і проводять умертвіння тварини не біостерилізацією чи евтаназією, а больовим методом відстрілу, що дуже часто відбувається з пневматичної зброї. Внаслідок цього тварина відчуває передсмертні страждання. Керівник ГО «Захист тварин» Марта Петращук каже, що з проблемою відстрілу граків до їхньої організації ще не звертались. Проте якщо подібні звернення будуть – захисники обов'язково підключаться до цього питання, бо, за словами дівчини, хоч цих птахів і багато, проблему потрібно вирішувати гуманними методами.
 
Та більшості чернівчан граки не заважають. «Нехай собі літають, я люблю тварин, — каже студентка Катерина. – Тип паче, граки дуже розумні». Буковинка Ніна зізнається, що трохи боїться цих птахів, але якщо «на голову вони не лізуть», то навіщо їх знищувати? Крім того, граки приносять чималу користь. «Граки утилізують харчові відходи, — каже Ігор Скільський. – А навесні, під час сільськогосподарських робіт, вони знищують личинки хрущів та бурякових довгоносиків».

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте