Хімія на пальцях, або Чому в школах Буковини не проводять лабораторні роботи
Минулого року на факультетах фізики та хімії Чернівецького національного університету спостерігався катастрофічний недобір студентів. Те, чому абітурієнти не хочуть пов’язувати своє майбутнє з природничими науками, пояснюється багатьма факторами, та один із найвагоміших – школа не здатна зацікавити учнів у вивченні цих дисциплін. Здавалося б, чому? Проводити різноманітні хімічні досліди, експериментально вивчати природу фізичних явищ – цікаве і пізнавальне заняття. От тільки школярі про це не знають – лабораторних та практичних занять у них майже немає. А все через те, що у більшості шкіл обладнання зношене, а хімічні реактиви дістались у спадок ще з радянських часів.
Якщо чернівецькі ліцеї та гімназії можуть похвалитися укомплектованими кабінетами фізики та хімії, то в районних, а тим паче – сільських школах це розкіш. Така ситуація яскраво показує свої наслідки на результатах обласних олімпіад, — діти з районів проходять теоретичний тур на «відмінно» і майже всі «завалюють» практику. Завідувач методичного кабінету відділу освіти і науки, молоді та спорту Герцаївської РДА Михайло Лук’янчук каже, що майже в усіх школах району лабораторні заняття з хімії проводити практично неможливо. «Хімія – дуже цікава наука, якщо вивчати її експериментально. Проте на лабораторних заняттях нам немає з чим працювати, — каже Михайло Іванович. – Нам дуже потрібні у першу чергу реактиви та хімічний посуд. У нас немає ні апарату Кіпа, ні колекції матеріалів, щоб наочно показувати дітям всі тонкощі хімічної науки». Допомоги від держави годі й чекати, проте багато в чому району допомагає факультет хімії ЧНУ – звідти привозять реактиви та обладнання. Це відбивається й на успішності учнів. «Цьогоріч на ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з хімії учні 9 та 10 класів з нашого району посіли призові місця», — хвалиться Михайло Іванович.
Така ж критична ситуація спостерігається і з викладанням фізики. «Обладнання в усіх школах району застаріле, списане, — каже методист з фізики РМК відділу освіти Новоселицької РДА Юлія Афтомійчук. – Реально виконувати лабораторні роботи немає на чому». Юлія Василівна розповідає, що вчителі фізики замість того, щоб наочно показати роботу певного приладу, змушені вмикати на уроках відео, або ж проводити практичні заняття у формі електронної презентації.
Школярі кажуть, що вивчати природничі науки було б набагато цікавіше, якби теорія втілювалась на практиці. «Мабуть, цікаво бути хіміком, — каже дев’ятикласник однієї з чернівецьких шкіл Олександр. – У фільмах вони такі «круті», завжди добувають унікальні речовини. Хотілося б і на уроках хімії щось подібне побачити». Десятикласниця Марина із Заставнівщини каже, що не завадило б і про кабінет біології подбати – на всю школу немає жодного справного мікроскопа. «А реактиви для хімічних дослідів вчителька купує з власної кишені, — розповідає дівчина. – Хоче, аби ми хоч трішки зацікавились цією наукою».
У департаменті освіти і науки Чернівецької ОДА повідомили, що обладнання та реактиви школам зобов’язані надавати районні відділи освіти. Проте у районах знову ж таки кивають у бік Чернівців – кошти для цього має надавати все те ж головне управління освіти Чернівецької області. Губернатор же звітує про минулорічні здобутки, розповідає про «політику добрих справ». Здається, що такою політикою займаються лише вчителі-ентузіасти, які за власні кошти прищеплюють дітям любов до знань, у той час як чиновники «загубили» гроші на освіту у замкненому колі «облво – райво – облво».
Якщо чернівецькі ліцеї та гімназії можуть похвалитися укомплектованими кабінетами фізики та хімії, то в районних, а тим паче – сільських школах це розкіш. Така ситуація яскраво показує свої наслідки на результатах обласних олімпіад, — діти з районів проходять теоретичний тур на «відмінно» і майже всі «завалюють» практику. Завідувач методичного кабінету відділу освіти і науки, молоді та спорту Герцаївської РДА Михайло Лук’янчук каже, що майже в усіх школах району лабораторні заняття з хімії проводити практично неможливо. «Хімія – дуже цікава наука, якщо вивчати її експериментально. Проте на лабораторних заняттях нам немає з чим працювати, — каже Михайло Іванович. – Нам дуже потрібні у першу чергу реактиви та хімічний посуд. У нас немає ні апарату Кіпа, ні колекції матеріалів, щоб наочно показувати дітям всі тонкощі хімічної науки». Допомоги від держави годі й чекати, проте багато в чому району допомагає факультет хімії ЧНУ – звідти привозять реактиви та обладнання. Це відбивається й на успішності учнів. «Цьогоріч на ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з хімії учні 9 та 10 класів з нашого району посіли призові місця», — хвалиться Михайло Іванович.
Така ж критична ситуація спостерігається і з викладанням фізики. «Обладнання в усіх школах району застаріле, списане, — каже методист з фізики РМК відділу освіти Новоселицької РДА Юлія Афтомійчук. – Реально виконувати лабораторні роботи немає на чому». Юлія Василівна розповідає, що вчителі фізики замість того, щоб наочно показати роботу певного приладу, змушені вмикати на уроках відео, або ж проводити практичні заняття у формі електронної презентації.
Школярі кажуть, що вивчати природничі науки було б набагато цікавіше, якби теорія втілювалась на практиці. «Мабуть, цікаво бути хіміком, — каже дев’ятикласник однієї з чернівецьких шкіл Олександр. – У фільмах вони такі «круті», завжди добувають унікальні речовини. Хотілося б і на уроках хімії щось подібне побачити». Десятикласниця Марина із Заставнівщини каже, що не завадило б і про кабінет біології подбати – на всю школу немає жодного справного мікроскопа. «А реактиви для хімічних дослідів вчителька купує з власної кишені, — розповідає дівчина. – Хоче, аби ми хоч трішки зацікавились цією наукою».
У департаменті освіти і науки Чернівецької ОДА повідомили, що обладнання та реактиви школам зобов’язані надавати районні відділи освіти. Проте у районах знову ж таки кивають у бік Чернівців – кошти для цього має надавати все те ж головне управління освіти Чернівецької області. Губернатор же звітує про минулорічні здобутки, розповідає про «політику добрих справ». Здається, що такою політикою займаються лише вчителі-ентузіасти, які за власні кошти прищеплюють дітям любов до знань, у той час як чиновники «загубили» гроші на освіту у замкненому колі «облво – райво – облво».
0 коментарів