Була Оленою, стала Султанпашою
Щороку все більше українців змінюють ім'я
«Ім’я людини — найсолодший і найважливіший для неї звук на будь-якій мові», — вважає відомий психолог Дейл Карнегі. Проте як виявляється, не для всіх. За даними Державної реєстраційної служби, минулого року 19 597 українців змінили свої імена. Як відзначили у відомстві, таких у 2011 році було на 0,5% менше.
Чому ж українці так прагнуть позбутися імені, даного їм від народження? За словами заступника начальника служби-начальника відділу ДРАЦС реєстраційної служби головного управління юстиції в Чернівецькій області Орисі Андрієць, минулого року свої імена змінили 850 жителів краю. Згідно статистики, люди з незвичними, екзотичними іменами прагнуть мати більш звичні для людського вуха імена, а ті, кого батьки нарекли Марічками та Миколами, прагнуть до оригінальності.
Пятнадцятирічна буковинка Ольга Вовк не може дочекатись отримання паспорта – тоді вона офіційно стане Крістіаною. «Ім’я Ольга мені ніколи не подобалось, — зізнається дівчина. – Ніколи не відчувала, що це ім’я моє». Крім імені дівчина хоче змінити й прізвище на більш драматичне – Вулф. Чернівчанка Марія також хоче змінити ім’я, — за паспортом вона Валерія, проте всі знають її як Машу. «Коли я народилась, батько захотів, аби я була Лерою, — розповідає дівчина. – Проте мама завжди хотіла назвати доньку Марією, тому й хрестили мене Марічкою. Так і називали мене відтоді. Мені ім’я Марія дуже подобається, адже у мене є дуже хороша свята, яка мені допомагає». Останнім часом почастішали випадки, коли традиційно українську форму імені змінюють на російську. Так, «у немилість» потрапили імена Ганна, Христина, Данило, Микита, Кирило, Гліб та Пилип. Проте трапляються і зворотні випадки, коли, наприклад, Єлена стає Оленою.
Щоб змінити ім’я, потрібно звернутися в районний відділ РАЦС та написати заяву. До заяви додаються свідоцтва про народження, шлюбчи його розірвання, про народження дітей. Потім заяву перевіряютьорганивнутрішніх справ. Коли ім’я офіційно змінено, необхідно відновити йдокументи – ідентифікаційний номер, закордонний паспорт, водійські права.
Студентка Надія Л. каже, що ім’я своє не змінить ніколи. «Мене назвали на честь моєї покійної бабусі, — каже жінка. – Я дуже її любила і зараз, після її смерті, відчуваю, що вона захищає мене, піклується про мене». Так само задоволений своїм ім’ям чернівчанин Володимир В. «Моє ім’я дуже багатогранне, — каже хлопець. – Друзі називають мене по-різному — Вова, Влад, Міро, Лада, Влодек, Воля, тому воно ніколи мені не набридне».
Аби в дорослому віці людина не прагнула змінити ім’я, батьки повинні добре обдумати, як назвати дитину. Як повідомляють у Чернівецькому міському відділі РАЦС, найпопулярнішими іменами минулогороку були Анастасія, Олександр і Максим. Хлопчиків також часто називали АндріямитаДмитрами, а дівчаток – Анною, Марією, Вікторією таДариною. Проте не обійшлось і без рідкісних імен. Так, на Буковині тепер є дівчатка з іменем Озлем, Алуєтта, Алія, Тіна, Божена, Жасмін, Зоя-Мальвіна, хлопчики – Макарій, Мілан, Данієл, Давід, Аарон. В Україні ж найдивовижнішими іменами року стали такі жіночі імена як Азимаой, Султанпаша, Жаклін-Нанї’п, Еліф Су та чоловічі — Віват, Ейлей, Нац, Йосеф Север’ян, Северін Ілларіон, Мартін Лютер та Добриня Никитич.
Органи реєстрації застерігають батьків: дитині дозволяється давати не більше двох імен. Якщо батьки не можуть дійти згоди у виборі імені, у цю справу втручаються органи опіки, які оберуть для дитини кращий варіант.
Отець Володимир Довганюк вважає, що ім’я у людини має бути одне на все життя. «Християнське ім’я, яке дається людині при хрещенні, – це насамперед заступництво святого, чиє ім’я людина носить, — каже священик. – Проте не потрібно забувати, що захист дається не просто так, — потрібно молитися й просити у святих допомоги». Отець Володимир розповідає, що при хрещенні дитини священик має право наректи її лише канонічним іменем, тим, яке зустрічається серед святих. Тому церква категорично проти екзотичних імен.
«Ім’я людини — найсолодший і найважливіший для неї звук на будь-якій мові», — вважає відомий психолог Дейл Карнегі. Проте як виявляється, не для всіх. За даними Державної реєстраційної служби, минулого року 19 597 українців змінили свої імена. Як відзначили у відомстві, таких у 2011 році було на 0,5% менше.
Чому ж українці так прагнуть позбутися імені, даного їм від народження? За словами заступника начальника служби-начальника відділу ДРАЦС реєстраційної служби головного управління юстиції в Чернівецькій області Орисі Андрієць, минулого року свої імена змінили 850 жителів краю. Згідно статистики, люди з незвичними, екзотичними іменами прагнуть мати більш звичні для людського вуха імена, а ті, кого батьки нарекли Марічками та Миколами, прагнуть до оригінальності.
Пятнадцятирічна буковинка Ольга Вовк не може дочекатись отримання паспорта – тоді вона офіційно стане Крістіаною. «Ім’я Ольга мені ніколи не подобалось, — зізнається дівчина. – Ніколи не відчувала, що це ім’я моє». Крім імені дівчина хоче змінити й прізвище на більш драматичне – Вулф. Чернівчанка Марія також хоче змінити ім’я, — за паспортом вона Валерія, проте всі знають її як Машу. «Коли я народилась, батько захотів, аби я була Лерою, — розповідає дівчина. – Проте мама завжди хотіла назвати доньку Марією, тому й хрестили мене Марічкою. Так і називали мене відтоді. Мені ім’я Марія дуже подобається, адже у мене є дуже хороша свята, яка мені допомагає». Останнім часом почастішали випадки, коли традиційно українську форму імені змінюють на російську. Так, «у немилість» потрапили імена Ганна, Христина, Данило, Микита, Кирило, Гліб та Пилип. Проте трапляються і зворотні випадки, коли, наприклад, Єлена стає Оленою.
Щоб змінити ім’я, потрібно звернутися в районний відділ РАЦС та написати заяву. До заяви додаються свідоцтва про народження, шлюбчи його розірвання, про народження дітей. Потім заяву перевіряютьорганивнутрішніх справ. Коли ім’я офіційно змінено, необхідно відновити йдокументи – ідентифікаційний номер, закордонний паспорт, водійські права.
Студентка Надія Л. каже, що ім’я своє не змінить ніколи. «Мене назвали на честь моєї покійної бабусі, — каже жінка. – Я дуже її любила і зараз, після її смерті, відчуваю, що вона захищає мене, піклується про мене». Так само задоволений своїм ім’ям чернівчанин Володимир В. «Моє ім’я дуже багатогранне, — каже хлопець. – Друзі називають мене по-різному — Вова, Влад, Міро, Лада, Влодек, Воля, тому воно ніколи мені не набридне».
Аби в дорослому віці людина не прагнула змінити ім’я, батьки повинні добре обдумати, як назвати дитину. Як повідомляють у Чернівецькому міському відділі РАЦС, найпопулярнішими іменами минулогороку були Анастасія, Олександр і Максим. Хлопчиків також часто називали АндріямитаДмитрами, а дівчаток – Анною, Марією, Вікторією таДариною. Проте не обійшлось і без рідкісних імен. Так, на Буковині тепер є дівчатка з іменем Озлем, Алуєтта, Алія, Тіна, Божена, Жасмін, Зоя-Мальвіна, хлопчики – Макарій, Мілан, Данієл, Давід, Аарон. В Україні ж найдивовижнішими іменами року стали такі жіночі імена як Азимаой, Султанпаша, Жаклін-Нанї’п, Еліф Су та чоловічі — Віват, Ейлей, Нац, Йосеф Север’ян, Северін Ілларіон, Мартін Лютер та Добриня Никитич.
Органи реєстрації застерігають батьків: дитині дозволяється давати не більше двох імен. Якщо батьки не можуть дійти згоди у виборі імені, у цю справу втручаються органи опіки, які оберуть для дитини кращий варіант.
Отець Володимир Довганюк вважає, що ім’я у людини має бути одне на все життя. «Християнське ім’я, яке дається людині при хрещенні, – це насамперед заступництво святого, чиє ім’я людина носить, — каже священик. – Проте не потрібно забувати, що захист дається не просто так, — потрібно молитися й просити у святих допомоги». Отець Володимир розповідає, що при хрещенні дитини священик має право наректи її лише канонічним іменем, тим, яке зустрічається серед святих. Тому церква категорично проти екзотичних імен.
0 коментарів